Вклонюся матері
By Неоніла Володимирівна Гуменюк
Written 2017-10-28
Але тобі, матусю, злі вітри
Сипнули сивини ще молодою.
Та вистояла, все стерпіть зуміла
І горе подолать взяла десь сили,
Й на люди не виходила сумною.
Всміхалася, усе пісні співала,
Навіть тоді, коли душа ридала
Й хотілося на увесь світ кричати.
То ж кожну зморшку на твоїм чолі
Цілую та вклонюся до землі
Людині найдорожчій в світі - Матері.
1992 р.