Я милую ружі,

Я милую ружі,

На устах – усмішка.

Сонце п’є з калюжі,

Наче дика кішка.

Я вколола пальця –

Кров шаріє з ранки:

Зоряні коральця

В небі на світанку.

Далі – рву пелюстки

І – ні пари з рота,

А стебельця хрусткі –

Кинула в болото.

Мружу сірі очі,

Обертаюсь хутко –

Йду за обрій ночі

М’яко, мов по хутрі.

Хочеш наздогнати,

Разом із грозою?

Знай: ікла завзяті

Й пазурі – зі мною!