Я обростаю панцирем до сили твоїх образ

Я обростаю панцирем до сили твоїх образ

Серце вже не намацати

отак відразу

через наростні часу

Як в дитинстві бавилися

вирощуючи кристал

з гранул солі

ти нарощуєш гострі

виступи болю

Замість квітів

в тобі сталагміти

Я хотіла би вміти

тебе зцілити

але лізуть

нові порізи

цей і наступні рази

Камінь товщає як його не гризи

тільки заточиш собі різці

Я обростаю лускою

Гартую волю

Тікаю живою

При твоїй зброї

мені не лишитись собою

Істинно

ми б не мали триматись нарізно

але бажане

ще не дійсність

Легше стане

на відстані