Я пам′таю мить чудову ( з О. С.. Пушкіна )

Я пам′ятаю мить чудову:

З′явилась ти., Господь, спаси...

Так швидкоплинно, знову й знову,

Як геній чистої краси.

З томління суму безнадійно

В тривозі суєти є знак:

Звучав твій голос, ніжний, мрійно

Наснились милі риси. Так,

Роки минали. В долі тижнів

Розсіяв мрії в самоті,

Бо я забув твій голос ніжний,

Небесні риси, згасли ті.

Ув′язнені, у сні важкому,

Роки тяглися в смутку хмар,

Без божества, на тлі самому,

Без сліз, життя, любові чар.

В душі настав час раю, світу:

З′явилася ти, мить, не згасив,

Як швидкоплинність чар від квіту,

Як геній чистої краси.

У захваті вже серце б′ється,

Воскресла не забута знов,

Як божество, натхнення серця..,

В житті свята, - твоя любов.