"Я, ЯК МЕТЕЛИК ДО ВОГНЮ.." /з Е. Рязанова/

Я, як метелик, до вогню

Летіла необачно рано,

В любов - країну чар та сну,

Де жінку ніжно звуть кохана!

Де кожен день - життя немов,

Та де не знала я негоди.

Країна весняна - любов,

Там щастя не питає вроди.

Та йшли часи важкого сну,

Тебе нема, а лжа розкута.

Відчула я любов земну,

Де кожен знав зневіри пута.

Моя біда, та не вина:

Душа наївна, з бепорадних;

Любов - країна чарівна,

Де, майже, кожен другий зрадник.

Навіщо плачу знов і знов,

Та посміхаюсь недоречно.

Непевна сторона любов,

Там зрадників вітають гречно.

Та забуяє знов трава,

Крізь негаразди, перешкоди...

Любов - країна весняна,

Бо щастя тільки тут приходить.