Як довго нам чекати миру, Боже

Чекати завжди важче, - час мине;

Війни Закони прикрі, хибні дуже,

На себе розраховуй любий друже,

У бункері падлюки, мрій сумне,

Бажання пересидіти себе,

Пошити в дурні сатану та Бога...

Коли надійде приспана підмога

Світ сгине, чорним стане голубе.

Поглянь, лиш патріоти знають бій,

Вся погань "Мерси" здобуває лише,

Життя, воно, пройдисвіту миліше,

За Україну, - слуги? - Дурню, стій...

Коли у олігархів, людства хист,

Отрима переваги наче волю?

Хто з них знав прикрощі з чужого болю,

Душі та серця меж Державний зміст.

"Не заважай, - вирішую ділему:

Мене забудуть люди в множині..."

Час майстер говорити "Да" чи "Ні"..

- Як довго сам чекаєш миру, Боже.