"Зимова ніч" (з Б. Пастернака)

Сніги мело, земля в імлі, віхоли крила,

Свіча горіла на столі свіча горіла,

Як літо вабить полум"ям мошку до виру,

Пороша грілась забуттям у вікон щиро.

Малює заметіль на склі сріблясті стріли:

Свіча горіла на столі свіча горіла;

На стелі тіні оберіг, Любові, болі,

Схрещення рук, звабливих ніг, кохання долі...

Та падали два черевичка в тишу,

Сльозами віск губив річки на сукні лише;

Усе губилося в імлі, як снігу крила,

Свіча горіла на столі, свіча горіла...

Свічу стискали блиском скла у ватрі зваби

Хрестоподібні два крила тіні-нахаби.

Лютнева віхола в імлі раз по раз мила...

- Свіча горіла на столі, свіча горіла.