Зустріч

Я дивилася в очі бездомному псу,

Тріпотів безнадійно в них болісний сум.

"Я піду за тобою, хазяйко, веди",

"Та не візьму тебе, бо немає куди..."

"Не обманюй себе, ти одна, як той перст"

Йшов за мною і йшов наполегливий пес.

"Не багата ж бо я, годувать тебе чим?"

"Ти візьми. Ось і все. Не шукай-бо причин"

Так ішли ми із псом навмання під дощем

І стискав мені серце нав"язливий щем,

"Малодушшя волало: "Гони його, геть!"

Ну а совість шептала: "Та жде ж його смерть!"

Бідолаха за мною і досі ішов:

Ми не знаємо, як нас зустріне Любов,

Ми, застиглі у чорнім багні марноти,

Не даємо Любові до нас підійти.

...Вже бредемо із псом навмання десять літ,

І щодень він дарує мені цілий світ...

Хочеш в доброго Бога Любові благать?

Він дає. Та чи кожен готовий узять?