1/4 (Восени)

Не можна парком брести восени,

коли вітром зривається листя

і, покрутившись, лягає на чистий

тротуар поміж лавок сумних.

Не варто проходити повз виноград,

що манить тебе ароматом,

просить лиш залишитись й вдихати,

як присмаком п'яним повниться сад.

Для тебе в цю пору закрите кіно,

пісні всі забуто про ніжне кохання.

І вірші твої, цю фортецю останню,

завбачливо вирвано з жовтих книжок.

Не слід дивитись як минає зорепад,

як світиться вогнем вечірнє місто

і як студенточку цілує хлопець ніжно,

бо спогади твої тебе з'їдять.