№1

Знаєш, а ти мені снишся

В ті рідкісні випадки, коли виходить нормально поспати.

Я радий, що з тобою у голові я не скурився, не спився,

Бо ж на ранок так і хочеться все це послати!

Сни ці, як правило, ароматні й теплі,

З присмаком молока, температурно — квітень.

Занурюсь у них, не збиваючи темпу,

Не зриваючи сонні міни й мітки.

Сни ці напівлегальні, мені так здається.

Сни ці напівпристойні — ну це ясно.

Торкаюсь твого неспокійного серця —

І змикається дихання, мов під душем контрастним.

Рятуй мене й далі, моя ти кохана примаро,

Від днів, якими я сильно обпечений.

Так я живу вже цим приспаним самообманом.

ТАК

ТЕБЕ

МАЛО!

Ти — мій вечір,

Моя втеча.