1

кімната,

вона,

холодніє на дворі.

спокій, тиша

музика й душа.

раптово, серце починає битись,

радіти й метушитись,

погляд її ловить світло,

очі — мов зорі, що сяють рішуче.

рука її тремтить, неначе листок,

у серці вирує пристрасті урок.

вона мовчить, та в кожному жесті

ховається сила, що прагне протесту.

стиск легкий, і ледь помітний крок,

вже полум'ям дихає кожен ковток.

і в тихій кімнаті, де ніч ще панує,

вона, мов вогонь, що потужно бушує.

без слів, без вагань, у сяйві зірок

її пристрасть, мов буря, веде до пригод