№2

Земля ся верте,

А вона не верне.

Не верне до мене, бо дуже вперта.

Колись говорили про дітей та різні оферти,

Домовились жити разом і разом померти.

Земля і далі ся верте,

А вона не верне

Тих днів, яких не забути, не обміняти чи стерти.

І я не верну,

Бо на пару з нею витратив дні, квитки й кілометри.

Тепер лишилось мені трохи боргів, куріння та розхитані нерви.

І ось земля, яка завше ся верте.

І ось вона — прекрасна, яка ніколи не верне.

Танцює, викидаючи мене з голови, напевно...

Яка ж ти розкішна, моє ти прокляття,

Моє ти стерво!

Крізь зуби зі злості, бо знаю: не верне!

А земля ся верте,

Земля ся верте.