31-05-2022|18-11-2025
By Олег Богдан
Written 2022-05-31 - 2025-11-18
циклічність перетворюється на безкінечність
і давить мене.
відсутність тебе перетворюється
на гумку,
що тягнеться
поооовільно,
а гігант її тим часом жує.
а як в Кафки перетворююсь....
перетворююсь… творю…
безкінечність замкнулась...
уроборос кусає не хвіст.
кусає горлянку.
думки розбиваються
об тони металу
і це залишає слід.
я розбиваюсь на два фронти ...
на сніданок 5.45.
на обід 12.7.
вечеря 4.5.0.
вночі згора навіть сніг.
метаморфози бурлять.
процеси незмінні.
ми стали
незламні,
та все ще не сталь.
мрії зітліли...
залишився попіл...
лишились самотні
забуті в окопі...