4 am

На тлі неонового неба перед глухим світанком

Темніє розгалужена застигла вічність

Немов сплетіння всіх нейронів.

Весна приносить їй оману з країв Ирейських,

Багато сонця, кисню, вітру, головного болю.

Аптекар тут не допоможе.

А те що здатне врятувати -

В кріслах облюблених кінотеатрів,

Де істини зерно підсмажене на маслі її наситить,

Спрагу буття втамує вдале поєднання

СО2, цукру й барви кошенілі.

01-04-2010