48 градусів

By Vita Moskovchuk

48 градусів

Written 2021-03-10

Все палає, огортай моє тіло вогнем.

Світ згасає, бо душа відпускає цей день.

Твої очі, наче полум'я сльози життя.

Я згасаю, і немає назад вороття.

🖤

Поза лісом і горами, застрягла любов.

48 мертвий градус, кипить моя кров.

Ти ламаєш руками ногами цей день.

На колінах, просиш Бога, дощами умитись тепер.

🖤

Нас немає, не знайшов, заблукало життя.

Я палаю і для мене нема вороття.

Дим так душить, і легені тримають тепло.

Пам'ятаю, твою усмішку, голос, пальто.

🖤

Десь далеко, поза горем співають пісні.

Плаче небо, і для мене прольються дощі..

Ти чекаєш, відпусти мою душу, я хочу в політ...

Там де сонце, на поляні розквітлих орбіт.

🖤

В твому серці, буду пташка що впала в вогонь.

Твої очі, в них застрягла безсмертна любов.

Я зустріну, поза часом тебе серед хмар.

Не лякайся, а прийми це життя ніби дар.

🖤

🖤

🖤

V/M XIII "48 градусів".

( Дар).