№6

Я літак твій — ти мої крила.

Я земля твоя — ти моє море.

Надто сильно вже нас з тобою криє —

Більше бути, ось так, ми «вєрняк» не можем.

Я краплями по твоєму стікаю тілу,

Я думками в голову влітаю снами.

Все не так з нами,

як вони хотіли.

Все не так з ними,

це ми й так

знали.