7 Vae victis

Торкнись заліза цих старих гармат:

вони й твою перерішили долю.

Тут монументи слави промовляють

усмішкою іронії й погорди:

для переможених немає місця,

вимазують їх кров’ю і болотом

з історії, із пам’яті людської…

Невже на віки вічні?

Глянь довкола:

на полі битви — золота пшениця:

це дозріває щедрим урожаєм

насичений полтавською землею

анахронізм двадцятого століття —

живий тріумф останньої з імперій.

В Полтаві, 15 липня 1974