729й день війни (65)

Останній поверх спального району,

нічного міста, мокрої весни.

Попіл з цигарки пролітає зону,

де затуманило усе від днів війни.

Скільки ще днів нам пощастить заснути,

прокинутися зранку, до вікна дійти.

Із філіжанки каву відсьорбнути,

і сонце поміж хмарами знайти?

Тривога для нас стала мов реклама,

але нажаль каналів тут нема.

Вже ніби звикли чути з телеграма,

тривога розповзлася, мов чума.