9 травня

Лунко асфальт лопоче,

Мов дощ об зелений лист.

Зненацька, як ласка дівоча,

Крізь вітру блакитний свист.

Ранок в дорозі догонить,

Сміється і плаче: стань,

Скидай фронтові погони,

Свідки твоїх скитань!

Спинися, живий і щасливий,

Спинися на повнім скаку.

Не раз біля теплої гриви

Ти ж мріяв про мить таку!

Коня, що парує в милі,

Звільни від тугих попруг,

Пусти у зелені хвилі,

Пусти на зелений луг!

З копит у холодних травах

Пилюку хай змиє роса.

Дивися, гаснуть заграви,

Дивися, блакить воскреса!

Дивися, як світ оживає

На наших очах отут,

Як кожне стебло посилає

Зелений тобі салют.

В мерзлій землі задубілій

Був ти зігріваний ким?

Цим ранком травнево-білим,

Який уявлявсь таким.

Саме таким, як нині,

Єдиним у тисячі літ,

Коли ув одній хвилині

Втілився цілий світ.

Коли, перерита металом,

Земля у безлічі ран

Ожила, підвелась, заграла,

Ніби живий орган.

1945