СИНЮХА

Синюха тишком протіка

По краю безкраїм...

Небокраю синь відбива —

Гоже же є... як в раї...

Тишу шумком наповня

Зефірний вітерець...

Радіоефір той сповна

Просякав горобець...

В соло він на куплетах

Хвацько сверготав!

А на приспів естафету

Решті птаства віддавав...