Збої

Світ влаштовано просто:

«ми є» і «нас немає».

Між цими станами лиш функція росту.

і доста.

ніхто тебе тут насильно не тримає.

Хіба лиш нишком Бог спостерігає

як час і простір

ділять нас між собою.

На велику рогату худобу і ковбоїв

І женуть одні одних до райського тихого гаю

Крізь пекло посухи по Ною,

Від форпосту до форпосту. І часу ніхто не гає,

І само собою, питання стоїть вельми гостро:

Чи на пам’ять тебе спровадять чи на шкіру і кості?

А, може, й перемішають з гноєм

І будеш компостом, сумішшю сорому і злості,

З тих, хто люблять казати, що не такою

Уявляв собі свою долю. І за Стандартною Шкалою

Очікувань це на рівні цілющих трав’яних настойок

Між напоїв,

Що перетворюють дотик смерті лиш на лоскіт!

Ніби результат двобою

Визначили без тебе судді одноголосно.

Що пророкують там сіріни і алконости

Терпеливим героям?

Тут карк собі ламають генії-діагности

І всі, хто собі це право присвоїв -

Бо ми завше збої

В Бездоганнім Божім Плані.

На нас, Всевишній, поглянеш -

Ми як конкістадори оточені юрбою

Ацтеків в Теночтітлані.

Ми все пройшли, щоб завершити на цій поляні,

Ліхтарі, аптеки, над нами тінь божої длані

А ми під його ногою.

Роздав ти, Господи, таланти і зібрав з лихвою!

Давно шкрябинами і щербами пішов наш глянець;

І на вінки немає ні лавру, ні хвої.

Нам би знадобилась тут поряд бригада «Голані»,

Славко хрипить: «я не здамся без бою!»

Хоч здається, що янголи вже не бережуть і рани не гоять,

Мовляв, немає нам діла до гоїв!

А передали наші з іменами теки

Подалі догори на списання. І самі ж роєм

З круками кружляють над головою.

А ще лилики і лелеки.

Пусті і голі наші життєві штреки.

Не всім з останніх відчайдухів-героїв

Колись таки вирости у пузаті і занедбані реднеки.

Комусь з нас життя як мара, комусь була грою.

Ми все ті ж діти в ролі дорослих. Хіба при зброї.

Самураї- Хай-теки.

Зшиті нашвидкоруч з роз'ятрених душ і поранень.

В боротьбі дурості з нудьгою.

Чому ж все зійшлось вістрям на нашім клані?

Бо ми завше збої

В Бездоганнім Божім Плані.

**

Глосарій:

*сіріни і алконости- жінки-птахи з фолькльору, часто провісники долі і лиха.

*ліхтарі, аптеки- з відомого образу лиха, що насувається з віршу А.Блока.(наслідки шкільної освіти)

* ні лавру, ні хвої- переможцю – вінець з лаврового листя, а загиблим – вінок з хвої.

*піхотна бригада «Голані» славетний підрозділ Армії Оборони Ізраїлю

*гої- не юдеї переважно християни).

*реднеки- букв. «червоношиї» - жаргонна назва білих фермерів, мешканців сільської глибинки США