А хто тобі сказав, кохання

А хто тобі сказав, кохання,

що ти — лише про щастя?

Що ти не маєш боліти,

що тебе не можна втратити?

Хто тебе навчив

приходити, коли легко,

і зникати, коли темно?

Любов — не втеча.

Вона — залишитись,

коли все тріщить по швах.

Ти — не квіти,

що в’януть від байдужості.

Ти — коріння,

що тримає серце, навіть у шторм.

А хто тобі сказав, кохання,

що ревнощі — це доказ турботи?

Що слова можуть ранити,

а потім — вибачити все?

Любов — не рани й не гри,

вона — дотик, що лікує,

і мовчання, в якому спокій.

Коли ти справжнє —

ти не палаєш,

ти світлиш.

Ти не просиш —

ти є.