А.М.

Ти знаєш,я чекаю на тебе,

Моєму смуткові немає строку

Пливе хмаринка, як і час пливе,

А я рахую лише пори року.

В очах блакитних згадую журбу

Таку легку, прозору, непомітну,

Та вітер затіває ворожбу,

Зриваючи з дерев все листя й квіти.

Не знаю що роблю і як живу

Спокутую гріхи та роблю каву

За течією човником пливу,

Росу збираючи на жовтих травах.