А мені здавалось...

By Неоніла Гуменюк

Written 2017-08-14

А мені здавалось - ще далеко осінь,

Молодо так серце билося моє,

І тепла та ласки душа прагне-просить,

Та життєва осінь усе ж настає.


Золотом вкриває землю лист кленовий,

А бабине літо сяє-виграє,

Вплело воно стрічку срібну в коси довгі,

У вирій зібралось літечко моє.


Літа молодії перейшли до діток,

Юності вітрила до внучат пливуть.

Сонечко любові!Ти яскраво світиш,

Зігріти серденько моє не забудь.


2016 р.