А теплий вітер вмить розвіє втому

By Богдана Лапченко

А теплий вітер вмить розвіє втому

І дощ заслухає пісні до дір.

Коли впаде останній лист додолу,

Дорогу не знайде мій лютий звір.

Не докладе зусиль безсилий Дехто,

Щоб залатати пам’ять і думки.

Шепоче синє небо: “Де ти? Де ти?

Ніяк не можу я тебе знайти”.