А ти продовжуєш Цілуєш

By Єлизавета Замана

Так солодко, що навіть гидко

А ти продовжуєш. Цілуєш.

Екстаз минає дуже швидко,

– Я хочу ще! Ти, мене чуєш?

Ти мовчки окинеш оком

Моє напівголе тіло,

Повернеш до себе боком

І зробиш ЦЕ звнову, вміло .

А ранком завариш кави

І справді, такі дешеві

Тії нічні забави

Грішні.

Ти дивишся на янголятко,

А бачиш нічну демоницю ,

Яка спокусила легко

Піднявши угору спідницю .

І хтів би ти щось сказати,

Та ніжність б’є по вустах,

І маєш мовчати

Кричати – не в твОїх силах.

Підходиш. рука по мереживу

Пригорнеш до себе,

Я тану. я – знов живу.

З-під лоба, так зиркнеш на мене

І ледве чутно з вуст протягнеться:

– Кіндер, дастіш фантастіш, я-я.