А знаєш...

By Марія Нарадка

Written 2020-03-30

А знаєш, я тебе не забуваю 

Твій погляд, дотик ніжних рук 

Лиш в глибині душі я відчуваю, 

Що це кохання могло бути без мук 


А як згадаю посмішку чарівну 

І очі, мов глибокий океан....

Лиш поряд із тобою я царівна 

Ну а без тебе - просто меломан. 


У серці залишається той спогад 

Як весело було нам лиш у двох.

А що буде в нас дальше- лише здогад 

Через який у жилах затерпає кров.