***

Здалека зраду відчувала ,

а ви моє терпіння ні.

За що страждала — відстраждала ,

в той день щось вмерло у мені.

Хотілось плакати й кричати ,

а розум лиш казав : "мовчи!"

Пройде гроза , мине негода

І зміниться все у житті!

Так і збулось —

пройшло ненастя.

І сонце вийшло із-за хмар .

І я готова знов до щастя.

А вас мені лиш щиро жаль.

Льоша Сєнин