АГОРОМАНІЯ

By Домінік Арфіст

Written 2020-02-05


Бог поставив серед світу – і ні вліво і ні вправо

зачарована місцина дивні кола по воді –

задиха̀тися від слова і ховатися і від слави

у священному багатстві – у щоденному труді…

поруч жуйку ремиґають недоторкані коро̀ви

з короваями і крамом – каравани золоті…

очманілий… недолугий я стою посеред мови

і шукаю чисту стежку у базарному смітті̀

жид без дому і без храму – тільки арфа на гілляччі

тільки голос крізь пустелю і далекі міражі

в кого вуха – той почує… в кого очі – той побачить…

і по скельцю я для сонця викладаю вітражі…