АГОВ, ЗИМА!
Written 2025-01-12
Гей-гей! Агов! Почуй ти нас, Зима!
Якась ти сонна, квола й нерішуча.
Чом досі голомозі гори й кручі?
Й ні снігу, й ні морозу, чом нема?
У трясці вертиться барометра стріла,
І градусник немов їз глузду з"їхав.
Глузує з тебе він, собі на втіху,
Що червоніє в нього градусна шкала!
Агов! Агов! Не зволікай, Зима!
На тебе справжню ми стомилися чекати!
Бо дощ колючий й вітер біснуватий,
Безжально нас нагайкою стьога́!
Адже у тебе, зараз, всі права!
Тож покажи, нарешті, владну силу,
Свою красу, величну та звабливу,
Щоб в серці знов надія ожила!
І щоб твоя незмірна далина́,
Збудила давні мрії й сподівання.
Й гріхи, що не спокуті покаянням,
Хай вкриє твоя сніжна пелена!
Агов! Агов! Вчаро́вуй нас, Зима!
Скарбами срібними,що стягнуті арканом.
Щоб ми, твоїм моро́зяним дурманом,
Прося́кли та наситились сповна́!
© 12.01.2025