“Айстри задумані, квіти останнії”

Айстри задумані, квіти останнії,

осені пізньої сльози багрянії…

Сумно шепочеться вітер над вами,

і обмиває вас небо дощами.

Ви як любов, що весни не зазнала

і як вечірня зоря одсіяла.

Айстри задумані, квіти останії,

осені пізньої сльози багрянії…

1955