Аманда

Я з Північної Буковини, та свій світ

Знайшла в Молдові з дванадцяти вже роком.

Народжена в Брашові. Батько мій – Андрій,

З Клуж-Напоки, футболіст завзятий.

А мати, українка, кримська татарка, з мрій

Моїх, що має Крим за дім багатий.

Я – Міхрімах Султан з "Величного віку",

А ще Хюррем, та все ж – Міхрімах більше.

Ніхто не сміє витирати ноги, ні, ніколи,

Бо гідність я ціную над усе і наймиліше.

Чернівці – місто, де глузування чула,

Показування пальцем, сміх і злість.

В Інтернеті гидоту теж ловила,

Завжди винна – навіть, що живу де є Молдова, де є вість.

Я книжки читаю, та не так, як хочу.

Батька просила: "Андрію, поможи!

Нестерпні ті образи, наче зла морока,

Не можу більше, захисти, врятуй, біжи!"

Мої слова крутили, як їм заманеться,

І це дратувало, виводило із меж.

А ще наснився сон. Цікавий він, здається,

Хоч я не надала уваги. Ось він, все як є:

В Чернівці по книжки ми поїхали.

Друга вітчима чекали, та не впустили –

Через вибухи. Ми швидко речі склали,

Додому в Молдову повернули, поспішили.

Зима надворі, холодно, сосульки,

Тато каже: "На Нову Пошту поїдем, за твоїм дарунком".

В машині сосиски з сиром у лаваші, бутерброд з нарізною ковбасою,

Водорості Чуке. Їмо. І їдемо. Об’їжджаєм, бо ракети скрізь.

"Гай, мерджем ла Молдова!" – чую від тата.

"Гай, мерджец!" – відповіли ми. Їдемо.

На митниці спинились. Санта, гірлянди, хати –

Приватні, двоповерхові, з ялинками. Дивимось.

Я в термокостюмі, зверху ще й спортивному,

Вуха в навушниках, планшет, англійська грає.

Додому холодно, в Молдову ж тепло, справжньому!

Зимове все забрали, душа радіє, оживає.

Джинси, светри, хустки, шапки і берети,

Піжами. Все в чотири валізи вмістилось.

Їхали цілу ніч. В Кишиневі о десятій,

В готелі ніч, потім квартира – купилась!

Мама сосиски з сиром зараз в лаваші робить,

Смак чудовий, соус гострий, смачно так.

Хочу виїхати, щоб образи не турбували, щоб не гнобить.

Боюсь в Україну. В Молдові куплю книгу – будь-яку, аби на рідній мові.

Жаль, що класики не всі є. Але байдуже,

Шевченка, Франка читаю, хоч звикла до перекладів.

Я молодець! Вчу англійську. Знаю:

Apple-яблуко, bread-хліб, read-читати, cheese-бринза.

Crow-ворона, chicken-курча, acorn-жолудь.

Child-дитина, duck-качка, fox-лисиця, fish-риба.

Easel-мольберт, fly-муха, eagle-орел,

Hair-волосся, iris-ірис. До дванадцяти рахую – рекорд!

Щоденник паперовий, королівського кольору, на замку,

Ніхто не читає, я ж принцеса!

Читаю казки, три книжки історичних, без жалю.

Люблю фізику, математику, економіку й географію, без стресу.

Гоголя романи дитячі, повісті його.

Щось дитяче, добре, невимушене. Плеєр –

Для мов. Комфортно. Нащо українська? Не люблю,

І російську не всю розумію. А от плеєр.

Ремінь купила (для штанів) і на інше теж.

Кросівки, туфлі – голубі, мій улюблений колір.

Шити на машинці люблю. На морі туфлі

Блискучі, плаття, навушники й тепле взяла.

В'язана кофта, халат – м'який, теплий.

Піжама голуба, крутезна, пречудова!

Їсти люблю: мамалига з бринзою, токаною –

Плачинту теж! Смачно, готова я!

Я – Рапунцель. Бо не все ідеально в домі,

Не вистачало уваги, страждала я колись.

Були книжки, казки, щоб не бути в знедомі.

Бабуся неадекватна – гнобила, не давала діяти, щось робить.

Дякую мамі, вітчиму за нічник.

Дочка його виходить заміж, переїхала.

Мені нормально. Я "в тілі" (62 кг), в ділі.

Поправилась на чотири, бо мамалига й плачинта – ось причина!

ділі.

Поправилась на чотири, бо мамалига й плачинта – ось причина!