Андрію

Андрію, в мене все добре…

Хоча тобі пофіг.

Я живу, я сміюся, я лечу,

Твій контроль і тіні залишились позаду.

Мій світ — це смак маминої мамалиги,

Ці плацинди з яблуком і сиром,

І смачні солодощі на Хелловін,

Не твої «правила», а моє життя.

Мене не цікавить, що ти думаєш,

Мене не цікавить, чи твої друзі сміються.

Бо я більше не та, що страждала за твою увагу,

Я та, що стоїть на власних ногах, з волоссям справжнім,

І з серцем, що вже не тримає біль.