Ангели

By Артем Зубенко

Ангели

Written 2026-01-01


Ангели падають в небо

В море блукаючих хмар,

Світ розвивається тихо

Наче старий календар

Дні осідають, як попіл,

В пам’яті — тріщини снів.

Я не питаю: «Що потім?»

Просто пливу серед днів.

Тут не шукають спасіння,

Тут не говорять про біль

Тільки спокійне падіння

В тишу, омріяних снів...