Анна
Written 2012-12-19 - 2012-12-19
Холодний світанок зимовий, малює мороз на вікні.
Без кольору і кольоровий, сюжет проступає в пітьмі.
Легкою ходою невпинно долаєш затійливий шлях.
І гордо, й водночас невинно спалахує вогник в очах.
Світає і знов вечоріє. Підйом, а за ним знову спад.
І серце захоплено мліє, шалено шукає розрад.
Що вабить тебе в цій скарбниці, скарбниці важкого буття?
Які чудеса й таємниці ховає мінливе життя?
Які незбагненні тривоги в душі причаїлись на мить?
Стежини, шляхи і дороги… Душа зачарована мчить.
Блукаєш у мріях щоночі, шукаєш небесних забав –
Зваблива постава дівоча
І очі кольору трав…
Лариса - 19.12.2012