аномалія

Її руки на талії, вона так хоче ще

Мої мрії - аномалії, її цілунок під дощем,

Вся скромність схована, тікай,

Бо полум'я захопить всю свідомість,

Візьму на руки і скажу "літай"

Тепло цих рук несе у невагомість.

Лечу я подумки, далеко й навмання,

Смакую холод, що біжить по венах,

За цю любов не має бути каяття,

Вона записана давно в наш спільний альманах.