Апологія болю

Пам’яті Олени Антонів

Як слово у нашій мові —

Так біль у живих світах.

Без болю немає любові —

Є смерті печать на вустах.

Ген зорі світяться болем,

І знає серце моє,

Що блискавка нервом голим

В живому світі стає.

І ти зрозуміти мусиш:

Якщо у неждану мить

Прокотяться землетруси —

Це значить землі болить.

Це морю явилось і полю

Планетного серця биття.

О болю, всесвітній болю —

Правдива ознака життя!

Не хочу, щоб не боліло —

Хто стати мерцем поспіша?

Хай болем відлунює тіло,

Коли заспіває душа.

05.01.1986 Сибір