АРОМАТ

Written 2025-05-08
мої шкарпетки пахнуть одесою
затхлою каналізацією після шторму
пальцями, що гризли себе від нервів
і дешевим милом із готелю
де вчора хтось здох у душі
на привозі баба продала мені гнилу хурму
і сказала: "це від серця, зайчику"
відкусив
всередині був черв’як
який більше мене вірив
у своє життя
одеський поет
читав в барі про любов
блював собі в шапку
а потім сказав:
"жінка
це пляма вина на матраці
яку ти не змиєш
навіть якщо приведеш туди
іншу"
знайшов на пляжі презерватив повний піску
схоже, хтось тут трахався з часом
а може, з собою
понюхав трохи
і згадав своє дитинство
пахло недовірою
біля маршрутки лежав чоловік
він спав
або помер
або просто слухав землю
всі варіанти були однаково нормальними
на вході в аптеку жінка продавала
варені яйця і блоги з аркушу
дуже дешево
щось з цього було зіпсоване
(вгадай що саме, я з’їв обидва)
старий трамвай тягнувся
як шлунок після гівна
і всі в ньому мовчали так щільно
наче чекали вироку від Бога
якого більше ніхто не слухає
бо в нього голос, як у ідіотів з
телемарафону
хотів написати про красу
але натомість отримав ноги в шрамах
печінку, яка скулилась
як мокрий голуб під дощем
і дірку в душі
через яку чути, як кашляє сусід зверху
а шкарпетки..?
вони все ще пахнуть одесою
тією, де ти ніби кайфуєш
але з рота капає щось чорне