АРОМАТ

By ніхто і ніколи

АРОМАТ

Written 2025-05-08

мої шкарпетки пахнуть одесою

затхлою каналізацією після шторму

пальцями, що гризли себе від нервів

і дешевим милом із готелю

де вчора хтось здох у душі

на привозі баба продала мені гнилу хурму

і сказала: "це від серця, зайчику"

відкусив

всередині був черв’як

який більше мене вірив

у своє життя

одеський поет

читав в барі про любов

блював собі в шапку

а потім сказав:

"жінка

це пляма вина на матраці

яку ти не змиєш

навіть якщо приведеш туди

іншу"

знайшов на пляжі презерватив повний піску

схоже, хтось тут трахався з часом

а може, з собою

понюхав трохи

і згадав своє дитинство

пахло недовірою

біля маршрутки лежав чоловік

він спав

або помер

або просто слухав землю

всі варіанти були однаково нормальними

на вході в аптеку жінка продавала

варені яйця і блоги з аркушу

дуже дешево

щось з цього було зіпсоване

(вгадай що саме, я з’їв обидва)

старий трамвай тягнувся

як шлунок після гівна

і всі в ньому мовчали так щільно

наче чекали вироку від Бога

якого більше ніхто не слухає

бо в нього голос, як у ідіотів з

телемарафону

хотів написати про красу

але натомість отримав ноги в шрамах

печінку, яка скулилась

як мокрий голуб під дощем

і дірку в душі

через яку чути, як кашляє сусід зверху

а шкарпетки..?

вони все ще пахнуть одесою

тією, де ти ніби кайфуєш

але з рота капає щось чорне