Ars Poetica

By Богдан-Ігор Антонич

Мініатюри сонця — яблуко натхнення

на дереві життя — на дереві мистецтва,

і творчість, наче присуд, творчість невмоленна

і з світом торг красою — муз скупих купецтво.

За кожен кусень щастя кара. Тільки обрій

узором кола вчить про досконалість міри.

Прилюдно сповідаюсь urbi et orbi

із захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.

І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами

краси помильні судді і відважать смуток,

діапазон п’яніння, думку, слова гаму,

а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.