Артеміда

By Віталій Корсун

Артеміда

Written 2026-01-27

Діані.


Чому ти сумна, Артемідо?

Що сталось? Зізнайся мені!

Не хочеш життю ти радіти,

В очах не палають вогні...


Вродлива ти і войовнича,

І стріли влучали лиш в ціль!

Та тиха ти зараз й незвична.

Й усмішка приховує... біль?


Жадана і недоторканна

Зайшла ти у свій Пантеон.

Та як, коли ласки не знала,

Ти знаєш усе про любов?


Агов! Повернись, Артемідо!

Почуй перший подих весни!

Згадай, як раділа ти світлу

І ним мандрувала крізь сни!


Я знаю, що ти, Артемідо,

Найбільш недосяжна з богинь.

Та, може, ти якось помітиш,

Що хтось тебе жде на Землі...

К.В.

27.01.26