Астероїд

Нас, чорними зірками обпалених

у кострубатих нутрощах всесвіту,

несе гора, що улетіла

з недобудованої планети.

Несе гора, літаюча в просторі,

наш корабель зі згаслими дюзами

і в мікрофонах виє тиша,

стиснувши мозок до скам’яніння.

Летить гора, що так і не згодилась

провалля вкрити білими шатами

чи заховати їх у згортках

сяючого крижаного світла.

І ось вона, потворно оголена,

затятістю знівечена своєю,

блукає поміж куль небесних,

всесвіти дряпаючи собою.

Але її поети побачили,

стереометрію волі вивчивши,

і астероїдом назвали,

що означає — “зіркоподібна”.