Атомне

Я галактик ваших гривастих

Не вивчав у екстазі німому.

Я — невидимий головастик,

Що живе у тобі самому.

Я — живого частка єдина,

Нас в тобі міліярди цілі.

Я так само, як ти — Людина,

Твій двійник у твоєму тілі.

Ми не знаємо, що назовні,

Ми кружляємо на електронах.

Є у нас урядовці верховні

І вожді на державних тронах.

Ми не віримо в потойбічне,

Ми у нашому з головою:

Ти — це тільки стихія космічна,

Що не може бути живою.

Вірить в тебе — це визнавати,

Що над нами є Вищий Розум.

Отже, вийде:

наші магнати —

Тільки пси, що біжать за возом.

Та коли ми вийдем із тіла

В те життя, що у мріях носили,

Чи розкаже сперма змертвіла,

Хто збудив материнські сили?

Мабуть, темінь лапами свастик

Нас жбурляла тому до катівень,

Щоб з’явивсь хоч один головастик —

Той, що стане з тобою врівень.

1966