Бабуся-верба

Золотом, золотом, золотом

Листя в траву опада.

Та спину ще гріє на сонечку

Старезна розлога верба.

Дупло величеньке у стовбурі,

Кора вже потріскана вся,

Узимку знаходять там схованку

Синички й дрібна комашня.

А сніг задзюрчить лиш струмочками -

Зрадіє бабуся-верба

Та зартіпоче лисочками,

Вона ще не всохла - жива.

2017 р.