“Багато акордів на струнах моїх”

Багато акордів на струнах моїх,

Душа їм і ліку не знає,

Життя повнозвучно торкається їх

І звуки пісень викликає.

Ловлю невловимі хвилини життя,

Лечу за святою красою,

Пісні переливні – ті діти чуття –

Посію до сонця росою.

Пряду павутинки тонесенький льон,

Я тчу і мережаю ткані.

Життя повнозвучне перейде, як сон,

Зістануться співи весняні.

Гори, сподівайся і в нічку, і вдень!

О серце, будь сміливим, гордим!

І виспівай душу потоком пісень,

І вмри за останнім акордом!

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА І”