Багато "сто"

У моєму рожевому гаманці — пусто.

На моїй душі, що плаче, — тернисто.

Хочу повернутися в рідне місто.

Щоб бачити очами те саме тісто.

Тісто, що двоїсто та вогнисто,

Ліпить повариха, вдіта в намисто.

Квітки навесні виглядають барвисто,

А осінь моя — це пора водяниста.

"Щось, я так думаю, тута не чисто."

Розповідаєш мені ти це все — навмисно.