Багряне осені крило

Пронизує наскрізь,

Не знаєм де подітись

Від нього я і ти.

І сонечко сховалось

Десь за дуби старі.

А хмар кудлаті клапті

Розкидані вгорі.

На полонині наче

Овець отой табун,

Небо дощем заплаче

Та навіває сум.

Ой, осене-красуне!

Ти обніми крилом,

Нехай не буде суму,

Дай радість і тепло.

Хай золотом-багрянцем

Ще тішиться душа

Та серденько співає,

В осінь не поспіша.

2017 р.