Байка про золоті очі

Клад сам знайшов голодного крота. 

Його не бачить кріт, - не золото мета. 

Кріт люблячий жуків, комах, ляльок...

Не вабить золота, та діамантів шок...

Навіщо під землею грошей чад...

Земля годує працю не з порад...

А очі "золоті" дарує тим,

Хто слова думку, робить, днесь, святим...

- Поетові кротом не мандрувати,

Коли очей хапуг не зичить шати.