Байстрюк

By Ірина Цілик

Written 2002-05-22

Я Его. В мене є нога,

Рука, півмозку і півписку.

Недарма імідж мій кульгав,

Шукаючи собі прописку.

Я — половинчастий мутант —

Собою укладаю норму.

Мій недовершений талант

Поправши зміст, подавсь у форму.

Я бог місцевих байстрюків,

Що проросли питанням „Хто ми?”

А бібліям чужих богів

Я переполовиню догми!

Я єсмь. Я Его. Я є все.

Я свій хребет несу як древко.

Вірніше, він мене несе

Як прапор вірним оберемком.

Екзистенційний недосказ —

Я сам собі підданство клею.

Я народився, як порвавсь

Зв’язок між небом і землею…