баклани рибалять у задзеркаллі

баклани рибалять у задзеркаллі,

пісок ставить воду під сумнів,

світло і мандрівник розчиняються

одночасно

крізь мушлі просилений вітер

намистом вішається на шию

форма хмар міняє форму зіниць,

крило передує падінню і навпаки,

ти передуєш собі просвітленій

самою лише уявою птах

проникає крилами у долоні

вчить твої пальці розсікати повітря

махати ними не лише для прощання

босоніж пече,

море не відкидає тіні (хіба углиб),

колосіє пісок,

вода — безсумнівна

наодинці у мушлі замикається хвиля

подальше відлуння це пісня пам’яті

пробач за те що мене тут немає

21.07.25