Баляда синтези

Бенкет грози. Громаддя грому

Гряде з-під чорної гряди.

Так блискавок шорстку солому

Вітри скиртують молоді.

Так закипають буйні губи

Блакитногрішні, Боже мій,

Так дощову сонату згуби

Бобмлять на мене крила вій.

На зламаних бровах-коромислах

Себе шовково ти внесла.

Так я повісився до домислах,

На помислах твоїх неслав.

Так пив я божевільний регіт,

Щоб ти лиш сонячно світилась.

Так в берегах брів крутоберегих

Два карих океани билось…

Громів гортанне рокотання.

Дощів поламані хребти…

Так захлинаються в риданнях

Солоні сурми самоти.